Опера на 2 дії. Мова виконання: мова оригіналу.
Орфей оплакує Еврідіку, яка померла від укусу змії. Разом із юнаком сумують його друзі. Печаль Орфея зворушує Зевса і особливо Ероса — бога кохання. Він утішає юнака і дає йому пораду: взяти чарівну лютню і сміливо відправитися в підземне царство, щоб відшукати там Еврідіку і повернути її на землю. Однак треба бути стриманим у почуттях, терпеливим, щоб не оглянутися за нею, коли виводитиме її з підземелля.
Дорога опечаленого Орфея веде у царство усопших душ, серед яких знаходиться прекрасна Еврідіка. Закохані зустрічаються і, щасливі, розпочинають дорогу до майбутнього земного щастя.
Орфей іде попереду Еврідіки. З усіх сил намагається не оглядатися, пам”ятаючи наказ Ероса. Еврідіка ж тривожиться: чому Орфей не погляне на неї - може, розлюбив? Вона дорікає коханому.
Орфей не стримується і оглядається. У той же момент Еврідіка - мертва падає на землю.
Відчай Орфея не має меж. Він теж хоче померти — разом із коханою. Але з”являється добрий бог кохання Ерос і повертає Еврідіку до життя. Ерос виводить Орфея і Еврідіку на світ. Друзі вітають їх, возвеличуючи високі почуття всеперемагаючого кохання.