Опера.
Різдво. Холодна кімната — промовисте свідчення бідності мешканців та їх байдужості до побуту. Поет Рудольф із мансарди мрійливо споглядає Париж. Художник Марсель майже задубілими пальцями дописує картину і сподівається, що вона принесе йому славу.
Юнаки з почуттям гумору сприймають життєві негаразди. Із радістю зустрічають вони своїх друзів — філософа Коллена та музиканта Шонара, якому пощастило заробити трохи грошей. У кімнаті з'являються дрова, а на столі їжа і вино.
Дружній банкет почув господар дому Бенуа. Із рахунком за квартиру він приходить до веселого товариства і, сп'янівши, провокований Марселем, зізнається у своїх нібито любовних походеньках. Скориставшись цим, друзі виганяють Бенуа за "аморальність", не давши йому ні гроша і йдуть веселитися на вулицю. Лише Рудольф затримується: йому треба закінчити статтю для журналу.
Стук у двері. Це сусідка прийшла просити вогню. Між молодими людьми зав'язується бесіда. Із рук Мімі падає ключ. Раптом гасне світло, ключ знайти важко. Та й як це зробити, коли Рудольф вже знайшов його і заховав до кишені. Зрештою, обом хочеться продовжити розмову. Хлопець і дівчина розповідають про своє життя і закохуються одне в одного.